Чи побачимо зорю електронної демократії?

Звісно, в Миколаєві, не деінде. А це, знаєте, шановні друзі, від нас залежить, чому ні?

Я читав цікаву книжку саме про е-демократію. І саме в містах. Українських, звичайно, прикладав до наших умов чи надбань, міркував. Може надалі це зробимо разом?

От книжка, так і називається: "Інструменти електронної демократія в містах" А мої враження і пропозиції далі.

1. Спочатку зацитуємо

2.2. На місцевому рівні

Для органів місцевої влади та місцевого самоврядування корисніше

запропонувати простіший перелік інструментів забезпечення цифрової

демократії. Зокрема, це 

1) оптимізовані під мобільні пристрої інтерактивні вебсайти з актуальною інформацією;

2) відкриті дані, у тому числі і відкриті бюджети; 

3) онлайн-трансляції;

4) сервіси е-петицій; 

5) е-консультації;

6) громадські слухання онлайн;

7) е-голосування; 

8) бюджет участі або громадський бюджет онлайн. 

Звісно, завжди постає питання вибору між дешевим або безкоштовним, але менш популярним сервісом, або розробкою

більш коштовного, але більш якісного ІТ-рішення. Очевидно, вибір залежить від наявних ресурсів. 

У будь-якому разі, цифровими інструментами необхідно забезпечити принаймні три виміри демократичності: прозорість, підзвітність, та участь.

Зі свого боку, громадяни та громадські організації можуть

скористатися наявними інструментами для: 

1) аналітики відкритих даних, особливо щодо витрат бюджетних

коштів та держзакупівель; 

2) подання е-звернень; 

3) подання і підписання е-петицій; 

4) проведення медійної кампанії, до прикладу, у підтримку

важливих е-петицій; 

5) участі в е-консультаціях; 

6) участі у громадських слуханнях онлайн; 

7) онлайн голосувань; 

8) пропозицій, вибору та співучасті у проектах громадського

бюджету участі.

2. Потім зробимо зауваження

2.1 Сайти

Зверніть увагу на слово "інтерактивні". З самого початку роботи Інтернету його розробники підкреслювали: це інтерактивний інструмент. Програма питає, або питаєте ви - і відповідь готова. Ну з Гуглем, Інтернет-банками або каталогами, що продають в Інтернеті, все так і відбувається, діалог активний і результативний.

А з владою? Ні, звісно, ми чуємо і про те, що той чи інший політик десь в Фейсбуці щось написав, і про те, що якесь державне агентство щось прямо в Інтернеті громадянину дозволяє зробити (подати заявку, одержати номер реєстрації - щось таке). Але чи це діалог? Подивимось далі на прикладі.

2.2 Громадські слухання і е-консультації

Мабуть це щось дуже близьке? Ну слухання видаються чимось на зразок наукової конференції: поважні доповідачі, запитання, виступи з пропозиціями чи зауваженнями, зрештою якийсь підсумковий документ. Питання, мабуть, обговорюються важливі, великі, комплексні?

Щось про ці слухання сказав Кабмін, щось згідно з законодавством зробили окремі ради, наприклад Київська чи Миколаївська. Можна навіть дізнатись (хто вміє запитати) і про практику їх проведення.

А консультації? Це щось більш мобільне, компактне, присвячене дрібному конкретному питанню. Ну так здається. Але то враження оманливе. Кабмін бачить це як частину державної політики. А міністерства і обладміністрації переводять у площину своїх громадських рад (закордонні справи, екологія, освіта, Миколаївська ОДА, Миколаївська міська рада).

Але що слухання, що консультації можуть бути електронними. І як подумати, то на порядок більш ефективними. Ну зважте, залучити можна найкращих фахівців з усієї країни, а також з-за кордону (волонтерські як членів громадських організацій чи з оплатою, але без відрядження), обговорення без меж часу, можливість застосувати будь-які технічні чи інформаційні засоби - це просто казка. А можна і так сказати: в електронному форматі можна зробити такі обговорення, що без Інтернету просто не відбудуться.

Що заважає нам вже сьогодні проводити ці заходи в електронному форматі?

2.3 Безоплатні чи зроблені на замовлення

Йдеться про те, чи ми маємо використати для розробки інструментів е-дем вже готові і безоплатні засоби (як от цей сайт чи групи Фейсбук) або замовити фахівцям розробку оригінальних? У першому випадку ми одержуємо прості і універсальні засоби, у другому - будь-якої складності, розвинуті різноманітні сервісіи, зручності і тому подібне. 

Цілком слушним виявляється така послідовність: спочатку зробити рішення просто і безоплатно, потім чітко сформулювати, чого не вистачає і замовляти відповідну цільову програмну систему під ці виявлені на першому етапі потреби, які простими засобами вирішити не вдалось.

3. І нарешті наведемо приклади

Приклади цікаво оцінити з точки зору трьох головних вимог: прозорість, підзвітність, участь. Втім, не будемо забувати, що хоча це здебільшого трактується як вимога до влади, але ж можна прикласти це і до громадян: чи вони розуміють (або як розуміють) наведені принципи і чи вони готові їх впроваджувати? А зробивши таке зауваження рушаємо далі.

3.1 Сайт

Нема сумнівів, що сайти є центральними об'єктами будь-яких електронних інформаційних систем. Але порівнявши офційний сайт нашої ради і цей, на якому ми знаходимось зараз, можна побачити певну різницю. Дійсно, як брати до уваги вимогу прозорості і прикладати її, скажімо, до роботи депутатських комісій, то...

То я тут прошу читача зробити маленький експеримент і спочатку порівняти за цим критерієм офіційні (універсальні) сайти Миколаєву, Харкова і Львову, а потім піти сторінками цього (цільового, спеціалізованого) сайту. Я не буду ставити жодних рамок для того порівняння чи пропонувати якусь методику, мовляв, знайдіть на сайті те, дізнайтесь, що думають депутати про це - ні, нехай кожен зробить так, як захоче. Тим цікавіше буде порівняти враження, які, зрозуміло, будуть неоднозначні.

3.2 Громадські слухання

Міській транспорт - вартує ця проблема на те, щоб провести громадські слухання? Мабуть що так. І можна зробити це в електронному форматі. От наприклад.